повернутись на головну сторінку

 

Приймай, що Дається… 

Молодого студента медінституту зацікавила тема лікування за допомогою накладання рук.

Таким чином дід лікував багато різноманітних захворювань, і зацікавленому студенту більш за все хотілось “випитувати” у діда саме про це. Знахар, в чому Ви вже впевнились, не поспішає “видавати секрети”, а методично готує юнака до того, щоб він, як майбутній лікар, не тільки знав розумом, але і серцем міг допомагати людям. Без цього — як стверджує дід — не буває майстерності Зцілення... 

— Діду, а чи можна використовувати метод накладання рук для лікування своїх близьких?

— Це досить безпечний метод лікування, якщо не використовувати концентрації думок. Ця концентрація мало в кого є, — тому можна сміливо рекомендувати такий метод практично всім, хто бажає допомогти кому-небудь зі своїх близьких.

— Я так розумію, що мати спроможна допомогти своїй дитині. А чи може допомогти чоловік жінці чи, навпаки, жінка своєму чоловікові?

— Не тільки може, але й мусить допомагати! Методом накладання рук можливо допомогти не тільки швидко, але ще й напрочуд дієво. І все це завдяки чому?

— Нашій старій знайомій — дифузії між здоровим та хворим.

— Що при цьому важливо пам’ятати, ще не забув?

— Час накладання, місце та термін. Найкращий час — це початок захворювання, місце — де “лігво” хвороби, а кількість часу — поки рука не “відстане” сама.

— “Лігво” як будеш визначати?

— За симптомами; я, як-не-як, вже майже лікар!

— Те, що ти вже знаєшся на симптомах — добре. Але важливо знати послідовність накладання рук і їх вплив на внутрішні органи:

Печінка Þ серце Þ підшлункова залоза, селезінка Þ легені Þ нирки.

І тільки так… У зворотному напрямку дії виникає знесилення органів, тому не дай Боже тобі забути про це… Йдучи рукою по Стежці органів, ти за допомогою руки будеш наповнювати їх силою, і від цього вони пробуджуватимуться та укріплюватимуться.

— Це трапляється при лікуванні будь-яких хвороб?

— Абсолютно всіх! В такому разі не треба гадати, де хвороба сховала своє коріння, подібно як Чахлик Невмирущий сховав своє життя; це місце знайде твоя рука.

— Я щось маю відчути при цьому, Діду?

— Будь-яке незвичне відчуття в руці буде ознакою наявності дисгармонії.

— І навіть під рукою у малодосвідченого?

— Так, синку, навіть під рукою такого малодосвідченого, як ти. Тримаючи почергово по десять-двадцять хвилин руку над кожним органом у вказаному мною порядку, ти обов’язково примусиш хворобу проявити себе, хай і не сильно. Але хворий швидше тебе почує її існування: біллю, теплом, холодом, зудінням чи поколюванням, чи то будь-яким іншим відчуттям.

— Ознакою дисгармонії служить будь-яке незвичне відчуття? Але чи це так?

— При здоровому органі і за годину контакту ні ти, ні твій пацієнт нічого суттєвого не відчуєте.

— Як я розумію, це слугує також методом діагностики?

— І діагностики, і лікування, синку. Що важливо, діагностика буде майже безпомилковою: за умови, що ти сам здоровий і руки твої енергетично чисті, як і твої задуми.

— Ви про спокуси?

— Так, про головну перешкоду Знахаря. Але не поспішай про це так академічно випитувати: життя саме тобі все покаже і розтлумачить достатньо глибоко...

— Ще раз дозвольте запитати для більшої в собі впевненості: чи можу я рекомендувати використовувати подібний метод матері для лікування своєї дитини? Наприклад, дитина скаржиться на біль в животі.

— Можеш і порадити, якщо бачиш, що в тієї матері добре серце. Хай погладить животик дитини в напрямку руху годинникової стрілки, а потім просто потримає на ньому свою люблячу руку. Думаю, вона отримає добрий результат.

— Як часто це можна використовувати?

— Для недосвідчених — не більше двадцяти хвилин на день. У Знахаря сила регенерує швидко, тому він і спроможний на більш значні досягнення.

— Відпочинок важливий для регенерації сил самого лікаря?

— Відновлення — основне, чого мусить навчитись бажаючий осягнути науку зцілення… При дифузії переливається з однієї людини в іншу не тільки Життєва сила, чи то Животна сила — (так-так, — яка виходить з Живота), але й сила Серця — емоційна, а також сила Думки... У звичайної людини Життєва сила найдієвіша; у людини теплої душі є сила Серця, а у навченого концентрувати думки — сила Думки. Найкраще — це з’єднання всіх трьох сил: життєвої, емоціонально-серцевої та сили думки. Перша незалежно переливається при будь-якому дотику тіл, друга — при наявності симпатії до хворого, третя — при глибокому знанні внутрішніх процесів…

— Те, що ви називали свідомою дією?

— Але не поспішай з використанням третьої сили! Вона непроста!.. Чи впевнений ти, що в даній ситуації ти правий? Я, наприклад, не впевнений, вірніше, не завжди впевнений... Ми не можемо знати все, тому не поспішай з висновками… Дві перші сили можна використовувати більш спокійно — вони менш руйнівні, але третя...

Без симпатії до хворого — навіть не підходь до нього: ніколи не порушуй основної заповіді...

— Не нашкодь?

— Якщо є симпатія між людьми, то один спогад про симпатичну людину придає сили хворому, а тим більше — його присутність біля ліжка хворого, добре слово і дотик руки...

Симпатія повинна стати твоїм індикатором. Є симпатія до людини — можеш допомогти навіть в найскладнішій ситуації. Немає симпатії — і не надійся: час розіб’є твої даремні очікування...

А ще — відповідальність... Адже іноді просто лінь допомагати, відверто скажу. Але якщо просять особисто, сам хворий звертається до тебе за допомогою — не відмов!

“Хто прийшов  не гони геть”, — запам’ятай це на все своє життя і на всі випадки життя! Якщо тебе просять допомогти, то ти спроможний допомогти, навіть якщо сам в цьому дуже сумніваєшся... Серце хворого не помиляється, шукаючи допомогу в тобі; більш спроможне на помилки серце здорового, але не хворого; він відчуває, де рятунок… І якщо просять тебе про допомогу — не повертайся спиною до життя, а приймай виклик та борись! Поборовши свої лінощі та страх нового та незнаного, виконавши обов’язок, ти допомагаєш не тільки людині, що просить про допомогу, але і собі самому. Ти зростаєш!.. І в силі, і в своїх очах: не буде соромно... Буде та, — єдина вагома перемога: ПЕРЕМОГА НАД СОБОЮ!..

Симпатія, синку, це більше задоволення, аніж праця… Симпатія не потребує зусиль, тому і не є для Знахаря чимось особливо значним. Інше діло — виконання свого обов’язку. Це завжди праця, зусилля, що приносять Волю та Шану серед Людей…

Це Внутрішня Чесність...

 

 

продовження книги  *  школа Діда Сергія